Після зустрічі Шін Тхео вийшов із серйозним виразом обличчя, глибоко занурений у роздуми. Останнім часом його полонили думки, які не давали спокою серцю.

Причина всього цього крилася в Ан Сехьоні — у голові чоловіка один за одним зринали спогади, починаючи від самого моменту їхньої першої зустрічі.

— Вітаю. Я новий член команди секретаріату — Ан Сехьон.

Наче зачарований приємним на слух голосом, Шін Тхео повернув голову. Перед ним стояв чоловік, вдягнений у явно новенький костюм, куплений спеціально для першого робочого дня. Чи то через світлу, майже таку ж білу, як і сорочка, шкіру, чи то через спокійний вираз молодого обличчя, Шін Тхео якийсь час не міг відвести від нього погляду.

Його інформували, що в секретаріаті з'явиться новий працівник, але він не пам’ятав, чи взагалі бачив його резюме. А чи не міг керівник секретаріату особисто відібрати й найняти його без відома директора? Інакше Шін Тхео ніколи б не забув це обличчя.

— Я — Шін Тхео, — представився він, не відводячи погляду від темних очей Ан Сехьона. Чорні райдужки майже зливалися із зіницями, а сам погляд немов накидав на тіло невидимі кайдани. Шін Тхео не міг відновити самовладання — йому здалося, ніби цей новий співробітник був чудернацькою істотою, яка своєю появою сколихнула його світ.

Змусивши себе відвернутися від Ан Сехьона, Шін Тхео спробував заспокоїтися й удати, що нічого не сталося. Що особливого в тому, що прийшов новий секретар?

Що він щойно робив? Ах, точно, він вибирав покупки. Шін Тхео простягнув руку й схопив щось навмання.

Коли він розгледів, що узяв до рук пухову куртку, яка зовсім йому не личила, і хотів уже повернути її назад на вішак…

— Можливо…

Раптом у його голові постав образ, як би Ан Сехьон виглядав у цій куртці. Вони вперше бачилися, тож чому до голови лізли такі дивні химери?

— Ви вибираєте подарунок?

Схоже, Ан Сехьон помітив, що куртка далека від смаків директора. Хоча той тримав її недовго, уважний погляд нового секретаря встиг це зафіксувати.

— Якщо підкажете, хто отримувач, я придбаю куртку відповідного розміру.

Ти.

— Джінха.

— Зрозумів.

Далі Сехьон продовжив розмову із співробітником магазину, щоб завершити покупку куртки. Коли він повернувся спиною, Шін Тхео звернув увагу на його високий зріст, який ніяк не в’язався з маленьким обличчям.