一 Тож, він повернув подарунок?

一 Саме так.

一 Він уперше прийняв подарунок, та зрештою відмовився від нього.

一 Вірно.

Шін Тхео дивився на коробку, не відводячи погляду, і Сехьон підсвідомо підібрався. Здавалося, для хвилювання не було жодних причин, але зім’ятий власними руками кутик коробки не давав йому спокою. Його дивувало, що така дрібничка змусила його так сильно нервувати.

Щойно Шін Тхео відвернеться, Сехьон посуне її подалі з-перед очей директора. Добре, що він не викинув чек. Товар абсолютно новий, ним жодного разу не користувалися, тож із поверненням проблем не виникне.

一 Ти вже користувався такою кавомашиною?

一 Маю досвід зі схожою моделлю.

Він щоранку готував каву директору в кавомашині цього ж бренду.

一 Але у світі все постійно вдосконалюється. Кавомашини — не виняток.

Що за нісенітниця? Сехьон придбав таку саму модель.

一 Тож треба перевірити.

Перевірити що? Ю Джінха вже відмовився, залишилося тільки оформити повернення, тому не смій відкривати коробку!

Сехьон змусив себе щосили стиснути кулаки, інакше, щоб зупинити директора, він би не стримався й буцнув би того по голові.

«Не смій. Не відкривай. Залиш коробку в спокої!»

Звичайно, внутрішній протест Сехьона залишився для директора німим, тому Шін Тхео почав абияк відкривати коробку, абсолютно не турбуючись про те, що розриває упаковку. Тепер уже не було видно ледь зім’ятого Сехьоном куточка…

一 Зовні наче жодних відмінностей від моєї. Цікаво, що могли змінити?

Бурмотіння Шін Тхео прозвучало досить зарозуміло. Він щоразу вигадував дивні виправдання, коли дарував подарунки Ю Джінха… Але, побачивши, як Шін Тхео напрочуд серйозно вивчав кавомашину, Сехьон збагнув: його поведінка жодного разу не була удаваною. Щирість його дій викликала сироти на спині Сехьона.

«Та байдуже, на що він витрачатиме свої гроші».

Варто взяти себе в руки. Купувати й доставляти подарунки — це лише частина його обов’язків.