Нічого поганого, адже смерть — це частина життя (і нежиття). А для вампіра ще й не завжди кінець.
Ми не будемо виганяти тебе з хроніки (принаймні не за смерть твого персонажа).
Досвід, який ти не використав на прокачку персонажа, лишається в тебе, і ти можеш витратити його при створенні нового персонажа.
Ти створюєш персонажа. Це може бути абсолютно свіжий персонаж, з новою історією і минулим, АБО персонаж, пов’язаний з твоїм попереднім: коханий, родич, ворог, нащадок чи знайомий.
І так, такому персонажу не доведеться грати в стартову історію. Твій оповідач допоможе його вписати.
Не бійся, або навіть прагни, драматичноїї остаточної смерті. Позаяк вампірські історії згадуються за свою особливу трагічність.
Торпор. Якщо вампір отримує надто багато шкоди, він не помирає одразу, а впадає в торпор: вмирає як тіло, але не як істота. У торпорі персонаж нічого не робить, і його ще можна врятувати. Це не кінець історії, але вона може різко змінитися (особливо якщо таке тіло “забудуть” інші)
Остаточна смерть. Вампір у торпорі, який зазнає ще шкоди від вогню чи сонця, а також вампір, якого обезголовлено чи знищено, помирає назавжди. Вороття немає.
Звір. Коли Голод і страх беруть гору, Звір може захопити контроль. Якщо персонаж остаточно втрачає себе, гравець більше не керує ним.
Критична втрата людяності. Якщо людянність падає вкрай низько 2-3, то кревний стає неконтрольованим монстром і переходить під контроль Оповідача (і технічно вмирає для тебе)
Оповідач заздалегідь попереджає про ризик, а не вбиває персонажа “нізвідки”. Якщо ти відчуваєш, що сцена надто небезпечна, скажи про це за столом.
На камерках бій театральний, ніхто нікого не б’є по-справжньому. Долю персонажа в такій сцені ви узгоджуєте між собою, а гравець завжди важливіший за персонажа. Механіки «Кат» і «Рука-до-голови» діють завжди.